«ВЕРТЕП»
(звучить передзвін маленьких, дзвіночків, мелодія колядки),
(виходить на сцену Ангел)
Ангел. Де з молока тече дорога
Де царство Бога
Я йду звідтіль і вість веселу
Несу до кожної оселі.
(до нього виходять два звіздарі, у руках у них зірка та місяць)
Звіздар 1. Хай радість буде в вашій хаті!
На хвильку просим нас прийняти.
Пригода дивна, нині стала:
У небі зірка засіяла.
Звіздар 2. Позолотила доли, гори,
Ліс. Далекії простори.
Новину дивну сповістила
Марія сина породила.
(колядка «Небо і земля»)
(далі дійство розпочинається в вертепній скринці на верхньому поверсі)
Марія. Скажи…
Де б тут знайти нічліг?
Ніде тут хат не видно,
Лише біліє сніг.
Йосиф. А хоч були хатинки,
То відмовляють нам…
І де тепер спочинем?-
Уже не знаю сам…
Марія. Ми збилися з дороги,
Несила далі йти…
Йосиф. Здалека ми ідемо
В зимовий, пізній час
Нічліг собі знайдемо
Хто ж прихистить нас?...
Марія. Ось тут нам краще буде
В теплі поміж ягнят,
Ніж там, де змії люди
І золоті палят.
(Йосиф і Марія заходять)
(на нижньому поверсі сидять пастушки і гріються)
І дужчає мороз
Час їсти вже худобі.
Пастушок 2. Й зігрітись їй…
(на верхньому поверсі загоряється зірка)
Пастушок 3. Гей, братове! Все пропало!
Пастушок 1. Боже змилуйся над нами!
Все, пропали з головами.
Що в житті ми нагрішили!
Пастушок 3. До землі ми припадаєм,
Ангел: Мир і спокій цьому дому
Добрі маю я новини
Для старого й для дитини.
Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився
І Вифлеємі між бидляти
А чи можу запитати:
Хто виє? Прошу сказати.
Пастушки. Ми маленькі пастушки,
Що пасемо овечки.
Ангел. А звідкіль? З якого роду?
Ангел. Красний є, немов той рай,
До яскині поспішайте
Богові поклін віддайте.
(пастушки йдуть, Ангел зникає)
(звучить мелодія хуртовини)
промерзла наскрізь, щулиться зима.
Обняла Україну Хуртовина.
2 цар. Лише сніги, лише сніги довкола,
3 цар. О, не уярмлюймо сердець, брати,
Як вибрались іти, то мусимо дійти,
Хай стужа зла, хай вітровіння люте.
Всі три. А мусимо дійти! А мусим...
Ангел. Благословенна віра ваша - то ж
грядіть, ген небо розкривається.
не зіб’єтесь з дороги...
1 цар. Хто ти?
Ісусе, ти наші благання у ніч цю почуй
Від зла і неправди нас, Боже, врятуй!
Ми з України до тебе прийшли,
Уклін наш доземний тобі принесли.
Разом. Поклін наш віддаємо
Ми новину про Нього
Звістимо світу всьому.
Царі разом. Небо браму відчинило –
Привело нас до порога
Привітати Сина Бога.
1 цар. Найвищий царю, принеси
Щоб не лилася більш на землю людська кров.
Коли брат брата убиває без жалю,
Готує він для тебе муку –
Хресну Путь.
2 цар. О царю всіх царів,
На правду ми глухі
Й не чуємо її.
Неправдою заслонені
Від слів з узвиш,
Втрачаєм віру - як же нам
Тоді спастись?
3 цар. Живу Надію, Царю світу,
Щоби не гнув їх до землі
тягар страждань,
Щоб не зламались від тривог
й аніколись
Від болю, й страху Тебе, Боже
не зреклись.
Пастушки. Повний благості
1 цар. Благодатний цей день Різдва.
Бог послав нам Сина.
В сіянні яснім? У яскравих шатах?
Ангел. Посланець Божий! Вам навпроти
Не зводьтеся на бездоріжжя пишні.
І хай зміцнить вас добра воля
Духа - в яскині вбогій народивсь Всевишній!
Ідіть, не озираючись, бо Ірод
розставив варту на шляхах-дорогах.
Та марне! Стежку, що веде до Бога
Знаходять ті, що мають щиру віру.
Царі: Ну що ж, пішли до Віфлеєму.
Ірод. Аз єсьм цар, на землі. Хто мя може злити?
Обійдіть же мої міста, всі мої преділи.
Убивайте ж всіх дітей, які народились.
Чорт. Давай указ - і згідно з ним нараз
З указом, царю, дуже легко й просто,
Бо той указ - мов на єдиний раз,
скажімо, виняткова ситуація –
Й, історія признає тобі рацію,
І вбивцею ніхто не назове,
І не візьме тобі ніхто за зле -
ти ж царство рятував, його велику славу
І тим укріплював державу.
Ірод. Народ мій оману свободи забуде!
Чорт. Для нас непорушний твій царський указ,
І знищені будуть всі діточки враз.
Живим не залишиться ані один.
Мати. О царю змилуйся, моя дитина
Вона тобі служити вірно буде...
Рятуйте люди, ой, рятуйте, люди!!!
Чорт. Хіба не бачиш - цар наш у роботі
(7 частина «Реквієм) Моцарта. Мати виходить).
Бо інакше не прожить й години
Оце, смерте, твоя жниво!
(виходить смерть)
Хто ж це питається за мною?
Ірод. Я, володар над володарами, Смерте мила.
І тепер в цій справі мені допоможи
Всім їм голови негайно зітни!
Смерть. Ні, не буде цього, царю.
Тепер я буду твоєю суддею.
І, згідно за волею моєю
Нехай здійсниться присуд Божий, неминучий,
Страшний для тебе і болючий.
І вироком неминучого Божого суду
Я ангел смерті, виконавцем буду.
(звучить музичний супровід)
(звучить колядка «По всьому світу», на нижньому поверсі виходять пастухи та царі)
Дитя Пресвяте.
приймаєм тебе!
Від зла і неправди нас, Боже, врятуй!
Уклін наш доземний тобі принесли.
Разом. Поклін наш віддаємо
І Бога визнаємо;
Ми новину про Нього
Звістимо світу всьому.
Царі разом. Небо браму відчинило –
Вифлеємськеє світило
Привело нас до порога
Привітати Сина Бога.
1 цар. Найвищий царю, принеси
Щоб не лилася більш на землю
людська кров.
Коли брат брата убиває без жалю,
Готує він для тебе муку –
Хресну Путь.
2 цар. О царю всіх царів,
На правду ми глухі
Й не чуємо її.
Неправдою заслонені
Від слів з узвиш,
Втрачаєм віру - як же нам
Тоді спастись?
3 цар. Живу Надію, Царю світу,
Щоби не гнув їх до землі
тягар страждань,
Щоб не зламались від тривог
й аніколись
Від болю, й страху Тебе, Боже
не зреклись.
Пастушки. Повний благості Щастя й радості.
2 цар. Щоб спаслась людина,
Бог послав нам Сина.
3 цар. Радуйтесь - настав день торжества!
(колядка "Небо і земля”)
Ангел. Гей люди, від страху ви не тремтіте,
А гнаних, голодних у себе прийміте.
Із тими, хто скривджених візьме до себе,
Господь всемогутній Поділиться небом,
І той, хто полегшить зболілим дорогу,
Зустрінеться навіч з народженим Богом.
(виходять усі вертепники)
Українцям нашим побажаєм волі,
Щоб скосили дружно буряни у полі,
А потім зорали і зоволочили
І добротне зерно в землю положили
Хай нашої єдності вороги лякаються:
І ми кажем дружно: «Христос Рождається!»
(колядка «Нова радість стала»)