На сцені Імітована лісова галявина: пеньки, мотлох. Лине спів птахів.
З'являються: Лісовик, Вовк, Лисиця, Сорока, Заєць, Сосна, Акація, Гриб, Квітка, Водяник.
(Сосна та акацяя оживають, потягуються, розтягують гілки-руки в різні боки і повертаються поступово один до одного)
Сосна. Який чудовий день і як приємно жити.
Акація. Всміхатись сонечку і з вітерцем дружити.
Сосна. Уранці прокидатись і в росі вмиватись.
Акація. В граиливих літніх дощиках купатись.
Сорока. Скреке-ке, скреке-ке! (4р.)
Ой, що це ви розмріялись отут мені,
Ви що забули, що живете на Землі?
Сосна. Та ні, сороко, добре пам’ятаєм.
Акація. В реальність знову нас вертаєш!
Сорока. Хіба не бачите, що коїться в окрузі?
Людина нас почала зневажати,
Нам треба об’єднатись й не чекати.
Тому я оголошую усім:
Увага! Увага! Увага!
На центральній галявині
всім жителям негайний збір!!
(лине заклик Увага! Увага! Усім негайний збір!)
(Дерева заходять за ширму, в подальшому з’являються на ширмі ляльками)
(Виходять звірі, перешіптуються)
Лісовик (поважно).
Лісові збори у нас з питання надто звичного,
Як боротися проти «перевиїулу туристичного».
Заперечень, мабуть, немає,
Бо кожному оця проблема серце крає.
Вовк. (Вовк прокашлюється, виходить на центр)
Я прошу слова.
Хоча у мене вдача й безтолкова
(Урочисто).
Зібрались ми, шановні друзі,
Щоб протистоять людській нарузі!
Заєць (перебиває). Від тебе, голубе, я кожний день в напрузі...
Вовк. (поводить рукою ніби зупиняючи зайця)
Ти, Зайцю, постривай!
Мене, прошу, суворо не картай!
Бо я ще й - гуманіст...
А ось весна примчалась у район,
На полювання відкривається сезон...
Лисичка. У ліс попруться всі щасливці.
Сорока. Туристи, рибаки, мисливці...
Сосна. І криком тишу розтерзають.
Акація. Підлісок ніжний поламають.
Квітка.
І квіти, квіти ж перші позривають,
Красу тендітну розстріляють.
Лисичка. Багаття знову запалають.
Заяць. Дерева здуру поламають
Мурашок в лісі позаймають
Лисиця. Кору порість всю ножем
Не особистістю себе ведуть, а дикарем.
Заєць. Озера сітками покрають...
Водяник. Все живе у водах погибає
Всю рибину в мене витягають.
Були щуки і в’юни
І ленів до сатани.
Верби були біля річки
А яка була водичка!
Її можна було пити
І супи й борщі варити!
Рибка. І водиця не смерділа,
Плюскалась у ній собі щасливо
Жабка. Ну, а ми так весело скакали,
А який концерт давали!
Весняними вечорами –
Не гидотні рок-програми.
Рак. Ну і я, звичайно, у річках водився,
Рибкам, жабкам я, бува, за хвостик учепився
Та й пливу собі по рідній студениці,
Добре й затишно мені в чистесенькій водичці.
Рибка. Було, друже все це ... та й минулось,
Хочеться бодай щоб трохи повернулось
Ми б віддячили людині все сповна,
Щоб вона здоровою, щасливою була.
Лісовик. Емоції притишить є резон
(Мудро) Що діяти, в людей із лицемірства
зітканий закон. (звірі перешіптуються, шумлять)
Тихіше, тихіше шановна, громадо
Заєць. Я пропоную дари лісові поховати!
Вовк. От молодець, Вухатий.
А може і птахам співати перестати?
Сосна. Деревам віти похилити в тузі,
Прийде ж, мабуть, кінець нарузі.
Акація. Я така, що вже й згодна поклониться
людині-варвару до ніг
Можливо, врешті, й змилостивиться...,
А Бог тоді б її простити зміг...
Лісовик (осудливо). Ой, негоже, негоже! Природі величавій кидать під ноги і красу свою, і славу.
Водяник. Так людина свою місію забула,
Що вона - вершина всього — не збагнула
І допоки не зупиниться, не схаменеться,
Не збагне, що залежить лиш від неї геть все.
Лисиця. Та годі нам терпіти це!
Пора всім схаменутись вже!
Сорока. А спробуймо гуртом придумать щось нове.
Щоб товариство лісове прийшло усе до ладу
Гриб (несміливо). Завжди говорять, що гриби безініціативні.
Отруйні й неїстівні.
А от не обезсудьте за пораду - створімо лісову агітбригаду!
Квітка. Згода! Згода! Ідея ця чудова і нова!
Невже людина зовсім безтолкова!
Вовк. Та в неї в голові одна полова!
Всі. Згода! Ідея ця нова й чудова!
Водяник. Пора всім схаменутись і за діло взятись
Немає сили неподобство це терпіти!
Тож спробуймо всі разом сили об’єднати
Лісовик. Ти, Вовче, будеш режисер! Ти, Зайцю, декоратор відтепер! Лисичка пише фонограму! Акація й Сосна виступають із віршами! Квітку я хочу попрохати в агітбригаді танцювати!
Вовк. Шановні друзі - Лісовик!, Водяник!
Я ж від роботи вже відвик.
Який із мене режисер?
В мені уже й актор помер...
Лісовик. Це моя воля лісова!
Навіщо, Вовче, ці пусті слова!
Заєць. Ставаймо краще до роботи.
Програму зробим до суботи!
Лісовик і водяник. Ідемо готуватись до створення агітбригади.
(Під музику братство метушливо виходить. Лісовик обдивляється пеньки і тяжко зітхає. Повільно виходить теж.
Стрімко міняється музика. На галявину з різних кінців виходять Рибалка, (Мисливець та Турист. Радо зустрічаються, галасують).
Мисливець. Оце так зустріч! А яка ж прекрасна поляна!
Рибалка. Влаштуєм пікнічок і дамо красі цій прочухана!
Мисливець (радо оглядаючи рушницю). І постріляємо в пташок!
Турист. І розкладемо костерок — нехай погріється лісок!
Рибалка. Організуєм шашличок, зробим шалашик із гілок!
Турист. Я за озерцем так заскучав, аж осатанів. Наглушим щук і карасів!
(Розкладають свої пожитки, дістають їжу, горілку, ладнають багаття).
Мисливець. Ох і житуха в нас, Андрюха!
Рибалка. Як десь за пазухою в Бога! Ти згоден з нами, брат Серьога! Турист. Хлопці! Хлопці! Хоча весь світ вже гине до бісу,
Та бачу я, що на наш вік вистачить ще лісу!
(Обнімаються, танцюють довкіл пеньків. Раптово появляється Лісовик з агітбригадою. В руках окличні екоплакати, планшети).
«Не лишайте, не знущайтесь!»
«Не руйнуйте, не губіть…»
«Пожалійте, приголубте...»
«Нагодуйте, оживіть»
(Скандують агітки.)
Ми веселі та завзяті
Йдем природу захищати.
Допоможемо усім
І великім і малим.
Лісовик. Наше братство пропонує вам подивитись діло ось нове.
Мисливець. Валяйте! Я протягом вашої агітки встигну рушницю приготувати та набої.
Рибалка. А я ось невід приготую, бо бачу, що й на поляні щось смачне вполюю!
Турист. А я турист! Хочу тільки відпочить на славу й оздоровить статуру браву!
Звірі (співають).
Тече вода каламутна
Чого річка наша смутна?
Я не смутна не сердита,
Брудна вода була злита.
Лісосмуги тут були.
З місяцем в танок ішли
А тепер тут все пеньки, все пеньки
І ганяють лиш вітри.
(Лісовик тричі стукає пачицею. Виринає Водяник.)
Водяник. Зупиніться останній є шанс
Ця природа - не тільки для вас.
Мисливець. Ну й дива! Оце так братія весела лісова!
Турист. Я вам сказати, любі, мушу. Мене бере це все за душу!
Рибалка (кричить). Ви лірики, лірики в програму домішайте! Від неї в мене такий настрій вирує!
Заєць. Постривайте! В нас пісня є. Вона вас зачарує!
Пісня (під мелодію «Ми бажаєм щастя вам»)
В селах, де кружля сірчаний газ.
Де феноли часто душать нас,
Де хорошу воду в бочці ждемо вічність ми,
Щоб було нам легко в тяжкий чяг.
Дуже треба кожному із нас.
Так важливо кожному
Природу берегти.
Ми бажаєм вам завжди
Чистого повітря й води.
І сонця промені
Хай завжди ідуть сюди.
І воно повинно прийти.
Тож рук ви докладіть і природу збережіть.
Квітка. Зривайте лише спогади, а квіти залишайте!
Ой люди, людоньки! Нарешті совість майте!
Птахи, звірята.
І птахів, і звірят не вбивайте!
Ой люди, людоньки! Нарешті совість майте!
Дерева. Автомашинами і мотоциклами коріння й тишу не терзайте!
Ой люди, людоньки! Нарешті совість майте!
Лісовик. У ліс з .любов'ю йдіть! Красу його плекайте!
Водяник. Ой люди, людоньки! Нарешті совість майте!
(Вовк починає підвивати).
Заєць (стиха).
Вовче! Чорт би побрав твою маму!
Ти зірвеш і режисуру і програму!
Вовк. Ой, вухастий, відстань! Добром прошу! Ти знаєш, як мені людей
шкода стало! Я в роль увійшов!
Мисливець. Серього! Ми ще не п'яні? А, може, це сниться?
Рибалка. Ні, брате! Це реальність! Кругом дійсно краса, добро. На жаль, це ще ми погані.
Typист. Ви дійсно, як варвари. Бродите з рушницями, неводами, сокирами. А я ось вільна птаха - турист! Душею оддаюся з красою природи!
Лісовик. А хизуватися гріх! Скільки ж ти гектарів лісу спалив у минулому році, коли багаття забув загасити?
Мисливець. Друзі! Не будемо влаштовувати дебати!
Дозвольте мудру річ сказати!
Можливо, у житті і рідко це буває,
проте й мисливець совість має.
Рибалка. А рибалка теж не варвар і злодюга.
Йому тепер не до лиця над природою наруга!
Турист. А я давно став надійним спільником дубам і кленам, галявинам зеленим, квітам, траві, звірятам і пташкам горлатим!
Всі разом. Людино! Розумна істота!
До тебе звертаємось ми!
(Виходять дерева і зачитують лист від природи)
ЛИСТ ДО ЛЮДИНИ
Людино, розумна істото,
Ти можеш усе на землі!
Відсунути можеш потопи
Й будуєш ділі кораблі.
Та знову і знову, людино,
До тебе звертаємось ми.
Ми гинемо, гинемо, гинем!
Будь ласка, ти нас збережи!
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи.
Людино, людино, людино!
Ми просимо нас зберегти!
(Під мелодію виходять актори).